Виступ на ШМК .Тема: "Формування національної свідомості учнів та шляхи реалізації за умов сучасної школи".

Криворізька загальноосвітня школа - інтерат  I-II ст.№1

Виступ на тему:

«ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗА УМОВ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ»

                                                                        

                                                                          Підготувала:

                                                                        Вихователь

                                                                                    Венгеловська Т.В.

                                                                                       

м.Кривий Ріг

Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання

Від класного керівника на сьогоднішній день залежить дуже багато у вихованні, навчанні, розвитку та житті кожного учня. Тому, враховуючи всю важливість професії, пропоную ідею з досвіду роботи у вихованні підростаючого покоління.      

Я вважаю, що класний керівник повинен прагнути працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.О.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагнути самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. Я вірю у слова М.Свєтлова:

«...Жизнь – это чудо,

а чуда не запретишь.

Да здравствует амплитуда

– то падаешь, то летишь!»,

бо перемога –

це доля щасливих

та оптимістичних».

Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!

Вчительство – це і мистецтво і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.

Ідеалом виховання виступає різнобічне та гармонійно розвинений національне свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишнього дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чини ні; розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної га світової педагогіки й психології.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами  соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.

Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадське активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов'язків.

Шляхи реалізації  виховних завдань:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

- відновлення і вшанування національної пам'яті;

- утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;

- формування психологічної та фізичної готовності,молоді, до-виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;

- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

- підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;

- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

- створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

 Принципи національно-патріотичного виховання:

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства;

принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності;

принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодіїпередбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;

принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи;

акмеологічнии принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей;

принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно;

принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;

принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід'ємну частину загальнолюдської.

 Шляхи реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді.

Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

- підготовка нормативно-правових актів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;

- підготовка цільових програм національно-патріотичного спрямування з метою поліпшення вивчення української мови, історії, культури;

- сприяння розвитку професіоналізму, громадянської активності;

- популяризації здорового способу життя; підвищення престижу та привабливості державної та військової служби;

- визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;

- розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді.

 Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:

- координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;

- забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання;

- забезпечення проведення заходів, спрямованих на утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку збройних сил в відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян;

- втілення планів дій, спрямованих на реалізацію молоддю інтелектуальних та творчих проектів на благо України, поліпшення професійної орієнтації, розвиток мотивації до праці;

- залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;

- активне залучення до патріотичного виховання молоді діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спортсменів;

- забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам;

- залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;

- популяризація молодіжного внутрішнього туризму, популяризація пам'яток української історії, культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;

- забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян та створення відповідних умов;

- сприяння розширенню контактів української молоді з закордонними українцями;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді.

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«МОЯ УКРАЇНА – ВІЛЬНА КРАЇНА»

 Мета: формувати в учнів громадянську відповідальність за свою державу, поглиблювати уявлення  про Батьківщину; розвивати патріотичні якості школярів,

Обладнання: карта України; зображення герба, прапора; малюнки, кросворди.

І. Активізація уваги учнів.

Робота над віршем.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас , людей, без батьківщини.

ІІ. Оголошення теми.

Сторінка 1. «День народження».

1.     1.  Бліц-турнір

-       Як називається країна, в якій ми живемо? Хто ми? Як зветься народ України?

-       Назвіть столицю нашої держави.

-       Скільки тобі років? Коли твій день народження?

-       А чи може бути  день народження у держави? Коли його святкують? Скільки років нашій країні?

-       Україна – європейська держава, назвіть її сусідів.

1.     2.     З’ясування поняття «незалежність»

-       Доберіть синоніми до слова вільна

-       Складання асоціативного куща:

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Сторінка 2. «Державні символи України».

1.     1.     Розгадування кросвордів

ПРАПОР

1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великодні свята        (писанка).

2. Дерево – національний символ України. Оспіване у народних піснях, віршах, воно освячується у церкві перед Великоднем і зберігається у домівках як засіб від злих сил   (верба).

3. Кущ – символ дівочої вроди, оспіваний в народних піснях     (калина).

4. Поширене в Україні дерево. (тополя)

5. Чим прикрашають голову українки?   (вінок).

6. Національний символ України, який матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в далеку дорогу       (рушник).

 ГЕРБ

1. Державний символ України – урочиста пісня, яку виконують стоячи під час свят та урочистих подій        (гімн).

2. Квітка віночка – символ нескореності, незалежності, непереможності (деревій).

3. Квітка віночка – символ ніжності    (ромашка).

4. Збірка віршів Т.Шевченка      («Кобзар»).

2. Розповідь учнів про значення державної символіки.

Поетична хвилинка про державну символіку (підготовлені учні читають вірші).

Сторінка 3. «Славетні українці».

-   Чому кажуть, що найцінніший скарб держави – це люди?

-   Кого із сучасників, відомих людей України ви знаєте?

1.      Створення галереї імен видатних українців (розгадування кросворда «Наша слава»).

Тут українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа

Тут розпинали Україну.

Так їх багато полягло

За честь, за волю, України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

Вихователь. 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. А 1 грудня Акт було підтверджено Всеукраїнським референдумом. Ці історичні кроки визначили волю українського народу, його право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

Учень.

Святковий день – двадцять четверте серпня,

Так хочеться усмішок і пісень.

Віднині Україна незалежна.

Запам'ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія,

Бажання і надія поколінь.

Це почуття свободи серце гріє

І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч, всі народи,

Щоб славу України відродить.

Щоб дружно жити, в радості і згоді,

Ми України сестри і брати.

Учень. Україна – одна з найбільших європейських держав, її площа – 603,7 тис. км². Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі  на південь – на 839 км.

Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

Учень. Населення України становить близько 46 мільйонів чоловік. Багато українців живуть в інших країнах світу.

У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати радий, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».

Вихователь. Кожна держава, маючи свою історію, має й свої історичні святині: герб, прапор, гімн. У 20-ій статті Конституції України зазначено: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України».

Герб держави символізує мир, творчу працю, спорідненість поколінь. Є близько 40 версій про походження тризуба. З деякими нас познайомлять наші учні (виступи-проекти учнів).

Державний Прапор символізує суверенітет. Синій і жовтий кольори стяга – означають чисте, мирне небо та пшеничне поле.

(Звучить Гімн України).

Вихователь. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав в ХІХ столітті відомий український поет Павло Чубинський. А слова на музику поклав видатний композитор Михайло Вербицький.

Учень.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть..

Та тільки одну батьківщину

Ми маємо…її Україною звуть.

Вихователь. Україна складається з різних регіонів: Буковина, Волинь, Полісся, Таврія, Донбас…Але найкраще, наймиліше те місце, де ми народилися і виросли. Діти приготували творчі роботи, в яких розповіли про свою маленьку батьківщину. (Учні знайомлять зі своїми роботами).

Ігровий блок

Гра «Славетні українці».

На аркуші паперу записані прізвища відомих українців. Завдання: записати їх рід діяльності.

Наприклад: Т.Шевченко (поет), В.Кличко (боксер), М.Гоголь (письменник), С.Крушельницька (співачка), С.Корольов (конструктор),  К.Білокур (художниця), М.Приймаченко (художниця), В.Лобановський (футбольний тренер), С.Бубка (спортсмен), М. Амосов (лікар) тощо.

Гра «Най-най…».

Зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край.

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

• ·Найбільше місто України (Київ).
• ·Найбільша річка України (Дніпро).
• ·Найглибше озеро (Світязь на Волині).
• ·Найбільше озеро (Ялпуг в Одеській області).
• ·Найбільше море, що омиває Україну (Чорне).
• ·Найвища гора (Говерла в Карпатах).
• ·Найстаріше дерево (1300-річний дуб у Рівненській області).
• ·Найвище дерево (модрина заввишки 54 м в м. Рахові на Закарпатті).
• ·Найбільша тварина (зубр, маса якого перевищує 1 т, живе в Карпатах).
• ·Чемпіони з боксу (брати Кличко).
• ·Чемпіон зі стрибків із жердиною (С. Бубка)
• ·Найбільший літак («Мрія», АН-255)

Оголошення переможців.

Учень.

Що то, діти, за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!

Гра «Українці-патріоти».

Завдання: знайти і з’єднати частини прислів’їв, пояснити їхнє значення.

Земля там найкраща,	там і рай.
Де рідний край –	на своєму корені росте.
Кожна травичка	і в жмені мила.
Рідна земля	як своя сторона.
Людина без вітчизни,	де вродився ти!
Нема в світі кращої,	як соловей без пісні.

Гра  «Географічне лото» (знайти відповідники).

Площа України	–	603,7 тис км2
Столиця України	–	Київ
Найвища гора України	–	Говерла
Найбільше озеро України	–	Світязь
Найбільша річка України	–	Дніпро
Гори України	–	Карпати, Кримські
Моря України	–	Азовське, Чорне
Найбільший півострів України	–	Кримський
Найдавніше дерево в Україні	–	Тис
Рослина – символ Карпат	–	едельвейс
Найбільший птах Європи, мешкає в Карпатах	–	чорний гриф
Звір – цар тваринного світу Карпат	–	бурий ведмідь

Заключна частина. Підбиття підсумків. Гра «Мікрофон» - Що дізнався нового?